Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проступати

Проступати, -па́ю, -єш, сов. в. проступити, -плю́, -пиш, гл. 1) Проходить, пройти впередъ. Так тісно, що й проступити не можно. 2) Преимущ. сов. в. Провиниться. Я проступила Богу і людям добрим. Черк. у. Мабуть я грішник, або мій батько, або мати чим проступили, та на мені кара божа почувається. Г. Барв. 207.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТУПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТУПАТИ"
Безприпорий, -а, -е. О волѣ: не имѣющій возвышенія въ концѣ шеи, на которое упирается ярмо. Cм. припір. Безприпорий віл. Волч. у.
Грома́шик, -ка, м. Раст. Hepatica triloba. Лв. 99.
Заги́бок, -бку, м. = загиб. Вх. Зн. 18.
Зами́скрити, -рю, -риш, гл. = замимрити.
За́морозень, -зня, м. Ледъ подъ грязью (во время весенней распутицы). От і болото, а сани як гурчять: то певно є ще й досі заморозень. Як би не було заморозня, то вода б у землю увійшла, а то як море. Камен. у.
Злосливо нар. Зло, злобно, злостно. На мя злосливе чом поглядаєш? Гол. І. 362.
Каломут, -та, -ту, ж. = каламут.
Ме́мель, -ля, м.? Бідний батько схватив удруге мемеля од парубків ( = побито його) і пішов плачучи додому. Грин. II. 172.
Росходитися, -джуся, -дишся, гл. = розіходитися. Хтось співає.... Голос тонкий, гнучкий, дзвінкий так і росходився на всі боки. Мир. ХРВ. 5.  
Чорнобіл, -лу и чорнобіль, -лю, м. = чорнобил. Вх. Пч. І. 8. ЕЗ. V. 206.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСТУПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.