Бочкори, (-рів?, м.) мн. Родъ кожаной обуви, то же, что и постоли.
Ди́ба нар. Дыбомъ. Як скочить Лев — аж диба стала грива.
Кобилинець, -нця, м. Конскій пометъ.
Межі́вка, -ки, ж. Размежеваніе.
Навскі́с нар. Наискось. Cм. навкіс, навкоси.
Надві́рній, -я, -є. 1) Надворный, находящійся на дворѣ. В надвірній хаті вона готувала печиво. надвірнє ді́ло, — робо́та — работа, производимая, въ дворѣ, въ огородѣ, въ полѣ. 2) Внѣшній, наружный. Сини царства будуть повикидані у темряву надвірню. Христя кинулась до надвірніх дверей. надвірнє ко́лесо. То колесо въ мельницѣ, на которое падаетъ вода. 3) Придворный, состоящій при дворѣ господина. Надвірне козацтво князя Острозького. Даремне на землі і під землею надвірня шляхта палія шукала. надві́рня корогва́. Надворная милиція. 4) — каба́н, свиня́. Неоткармливаемый кабанъ, неоткармливаемая свинья. Надвірніх і три водиться, та годованих нема.
Нади́хувати, -хую, -єш, сов. в. нади́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дышать, надышать много въ одномъ мѣстѣ или на одно мѣсто. 2) = надиха́ти. Надихала їх вірою святою.
Призначка, -ки, ж. Примѣта. В своїх приятелів і навіть ворогів на признанні він був, як чоловік робочий.
Свашенька, свашечка, -ки, ж. Ум. отъ свашка.
Стукарство, -ва, с. Должность ночного сторожа.
