Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проступок

Проступок, -пку, м. 1) Прегрѣшеніе, вина. Перед Господом Богом грішимо всілякими проступками, — всілякими гріхами. ЕЗ. V. 102. Підвести кого на проступок. Котл. МЧ. 427. 2) Проходъ. Він мені що далі, то все більше проступку не дає, а я втікаю, ховаюсь од його. Г. Барв. 394.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТУПОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТУПОК"
Буркати, -каю, -єш, гл. 1) Ворчать. 2) Будить.
Вовчкуватий, -а, -е. = вовкуватий. Якесь невеселе (дитина), вовчкувате. Мир. ХРВ. 25.
Затиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зати́хнути, -хну, -неш, гл. Затихать, затихнуть. Затихло все... Тілько дівчата та соловейко не затих. Шевч. 395.
На́гонцем нар. Вдогонку. Я нагонцем побіг моїм конем крилатим. К. М. і X. 37.
Побояринувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть шаферомъ на свадьбѣ.
Понагачувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и нагатити, но во множествѣ.
Трембітати, -та́ю, -єш, гл. Играть на трембіті. Шух. І. 197. Та як озмут трембіточки, на них трембітают. Шух. І. 204.
Флінькати, -каю, -єш, гл. = хлипати. Фр. (Желех.).
Харло, -ла, м. Ругательное слово. Чортів харло! я дам тобі роменського табаку понюхать.
Шпурляння, -ня, с. Бросаніе, швыряніе. А нащо каміння шпурляв? От тобі за шпурляння й маєш. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСТУПОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.