Допе́ртися, -пру́ся, -пре́шся, гл. Дотащиться.
Досува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. досу́нути, -ну, -неш, гл. Додвигать, додвинуть.
Крячитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Давать развѣтвляющійся корень. Перниця крячится.
Оклепати, -паю, -єш, гл. = околотити 1.
Попідпухати, -ха́ю, -єш, гл. Припухнуть (во многихъ мѣстахъ).
Прикладатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикластися, -ду́ся, -де́шся, гл.
1) Прикладываться, приложиться, быть приложеннымъ.
2) — до кого. Примѣняться, примѣниться къ кому. Не й нам треба до вас прикладатись.
Псяр, -ра́, м. Псарь.
Сапа, -пи, ж. Кирка для выпалыванія сорныхъ травъ, для окучиванія растеній. Роспочинається полоття; народ висипає, як та хмара, як та орда, з сапами. Сапа мав деревяне держівно = фіст, вправлене в зелізне вухо, що вистав з плоскої зелізної жмені. Ум. сапка, сапочка.
Сіпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] сіпнути, -пну, -неш, гл. Дергать, дернуть.
Сірничка, -ки, ж.
1) Спичка.
2) Обгорѣлая уже спичка.
