Авже́ж, нар. 1) Да, конечно, разумѣется. Чи ти був там? — Авжеж! 2) Вѣдь. Авжеж ти знаєш про це! 3) Ироническое: какъ-разъ! Дай табаки! — Авжеж!
Бучина, -ни, ж. Буковое дерево. Скажи зробити буковую труну. — Де ж тобі. мила, бучини узяти?
Волати, -лаю, -єш, гл. Взывать; громко кричать. До Бога серцем жалосне волають. Піду в край пустий, де й плуг не оре, і буду волати: горе мені, горе.
Горю́ха, -хи, ж. Горемычная. Чаще всего употребляется въ выраженіи: му́ха-горю́ха. А муха-горюха діжу місить.
Замилува́ти 2, -лу́ю, -єш, гл. Полюбить. А мій милий замилував иншу.
Наби́вачка, -ки, ж. = наби́вач 1.
Надо́ювати, -до́юю, -єш, сов. в. надої́ти, -дою́, -їш, гл. Надаивать, надоить.
Плавкий, -а́, -е́ 1) Хорошо плавающій.
2) Плавный.
3) Ровный, гладкій, скользкій. У панів усе плавке за що не візьмешся: чи стіл, чи ослінчик, — таке все плавке, гладеньке. — шлях. Ровная, гладкая санная дорога. плавкі сани. Сани легкія на ходу.
Політикуватися, -куюся, -єшся, гл. Вести другъ съ другомъ политику. Обидва ж вони політикуються, подарунками обсилаються, а нишком один на одного чигають.
Сівати, -ва́ю, -єш, гл. Засѣвать. Будем лани сівати.