Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приповіданка

Приповіданка, -ки, ж. = приповідка. Вх. Лем. 456.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПОВІДАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПОВІДАНКА"
Вихання, -ня, с. Маханіе, размахиваніе.
Відтруть, -ті, ж. Болячка, нарывъ. МУЕ. ІІІ. 55.
Гарнійшати, -шаю, -єш, гл. = гарнішати.
Здрі́бна нар. Мелко. Оріт же, синки, а здовга нивки, а здрібна скибки. Гол. II. 17. Ум. здрібне́нька.
Кефала, -ли́, ж. Кефаль.
Паламарчук, -ка, м. Молодой пономарь. Св. Л. 37.
Пірнати, -на́ю, -єш, сов. в. пірну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть, погружаться, погрузиться въ воду.
Трафити, -ся. Cм. трафляти, -ся.
Тутейший, -а, -е. = тутешній. Увесь тутейший люд. Стор. Ци ти, дівчино, з тутейшого краю? Шейк.
Утовкти, -чу, -чеш, гл. Утолочь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПОВІДАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.