Ая́йкало, -ла, м. 1) Произносящій: ая́й, стонущій. 2) Трусь, мнительный человѣкъ. Він таке (такий) аяйкало.
Вимочити, -ся. Cм. вимочувати, -ся.
Забендюгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О возѣ съ снопами, сѣномъ: придавить сверху положенной жердью (рублё́м). Понакладали вози (снопами), забендюгували, ушнурували.
Лелі́я, -лії, ж. Лилія. Насіяла миленькая білої лелії. Ой як же ти процвітаєш, як в саду лелія. Ум. лелієнька. Сестро ж моя, лелієнько біла!
Марім'ята, -ти, ж. Раст. Tanacetum balsamita.
Пастрама, -ми, ж. Солонина изъ баранины.
Пообливати, -ва́ю, -єш, гл. Облить (во множествѣ). Пустували біля криниці, та бач як одна одну пообливали.
Прикидливий, -а, -е. — до чо́го. Старательный, любящій что. Я така була до діла прикидлива. Узяв жінку... до роботи не прикидливую.
Ремсати, -саю, -єш, гл. = рюмсати. А той струмочок, що тихо дзюркотить коло ніг наших по камінчиках, ніби мале дитя ремсає.
Шевляга, -ги, ж.
1) Дрянной конь, кляча. Перекинь штани на шевлягу та й мерщій доганяй.
2) Овца. Вовк поїв до однісінької шевляги.
