Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зуспіти

Зуспіти, -пію, -єш, гл. Встрѣтить. Ми першого очима зуспіли Чайченка. МВ. ІІ. 95. І не счулась, як зуспіли дніпрові дівчата. Шевч. 359.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУСПІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУСПІТИ"
Бажити, -жу, -жиш, гл. Жаждать, сильно желать. Желех. В Чорногорі Роман лежит, студеної води бажит. Гол. І. 159.
Задава́тися, -даюся, -є́шся, сов. в. зада́тися, -да́мся, -даси́ся, гл. Вознамѣриваться, вознамѣриться, рѣшить сдѣлать. Вона ще літом, як сонечко сипало теплим промінням, задалась, виходячи з церкви, понести колись попові рунце на розжиток. Г. Барв. 155 — 156.
Зба́вити, -ся. Cм. збавляти, -ся.
Їднаково нар. = однаково. Ном. № 643.
Мисте́ць, -тця́, м. Мастеръ, мастакъ. О. 1862. І. 65.
Недорід, -ро́ду, м. 1) Неурожай. 2) Недоносокъ; выкидышъ. Зникне собі, мов той недорід, що йому не судилося й на світі жити. К. ХП. 128.
Озвати, -ся. Cм. озивати, -ся.
Поспішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. поспіши́тися, -шуся, -шишся, гл. = поспішати, поспішити. А по воду йде, потішається. Чуб. V. 700. Потішається з козами на торг. Ном. № 7739. Потішився козаченько той періг із'їсти. Чуб. V. 436.
Сукроватиця, -ці, ж. Сукровица. З отрунку жене та й звідусіль сукроватиця біжить. Харьк.  
Творчий, -а, -е. Творческій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУСПІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.