Дикту́ра, -ри, ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура».
Зариба́лити, -лю, -лиш, гл. Заработать рыбной ловлей. Що зарибалимо, тим ділимось.
Зітну́ти, -тну, -не́ш, гл. = стяти. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає.
Значний, -а, -е. 1) Значительный. Значная шість війська. 2) Видный, замѣтный. Був сей чоловік значний між усіма на сході сонця. 3) Знатный. Значні пани і шляхетство. Чоловік значного роду. 4) = значкий. Значні гроші, значний віл.
Луплі́ння, -ня, с. Сдираніе, обдираніе (кожи, скорлупы, коры, шелухи и пр.).
Ми́гкати, -каю, -єш, гл. = мигтіти.
Поздурювати, -рюю, -єш, гл. Обмануть, одурачить (многихъ).
Прохвостиця, -ці, ж. = прочуханка. Пішла біда до Лохвиці, і там дано прохвостиці.
Тюгукати, -каю, -єш, гл. = тюкати.
Шво, шва, с.
1) Шовъ. На шві подерлося.
2) Шитье. В одежі шво погане. Старо-
