Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

весна

Весна, -ни, ж. Весна. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. Шевч. 195. весною, на весні. Весной.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСНА"
Вивівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивіяти, -вію, -єш, гл. 1) Вывѣвать, вывѣять. Аф. 324. 2) Провѣвать, провѣять. Желех. (Пшеницю) помолотити, вивіяти. Гн. II. 165.
Гайок, -йка, м. Ум. отъ гай.
Здерев'Яні́лий, -а, -е. Одеревенѣлый.
Курчин, -а, -е. Принадлежащій курицѣ. Курчина сем'я. К. Дз. 138.
Мали́нка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Передержати Cм. передержувати.
Повихрищуватися, -щуємося, -єтеся, гл. = повихрещуватися.
Позголювати, -люю, -єш, гл. Сбрить (о многихъ). Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодчали.
Слухнянство, слух'янство, с. Послушаніе.
Тільце, -ця, с. Ум. отъ тіло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕСНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.