Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

весна

Весна, -ни, ж. Весна. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. Шевч. 195. весною, на весні. Весной.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСНА"
Батуньо, -ня, м. Ум. отъ батько.
Дібровний, -а, -е. Дубравный, относящійся къ дубравѣ.
Злодійський, -а, -е. Воровской. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. № 178. Злодійські гроші. Н. Вол. у.
Моркови́ння, -ня, с. Морковная ботва.
М'язі, -зів, м. мн. Мускулы. Вх. Пч. І. 14.
Осуружитися Cм. осоружитися.
Погроза, -зи, ж. Угроза. Він погрози не страхався. Млак. 99. Ум. погрозна.
Таскати, -ка́ю, -єш, гл. Таскать. Він і таска її (відьму) на собі до світа. Драг. 71. Свиня солому таскає, — холод буде. Шейк.
Усмолити Cм. усмолювати.
Шипучий, -а, -е. Шипящій. Наймичка принесла шипучий самовар. Левиц. Пов. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕСНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.