Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поневіряти

Поневіряти, -ря́ю, -єш, гл. Пренебрежительно обращаться. МВ. (О. 1862. І. 93). Вірувала вона в мене тогді, як люде мною поневіряли. К. МХ. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНЕВІРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНЕВІРЯТИ"
Бандурний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ бандурѣ. Бандурна струна. К. Іов. 65.
Вичистити, -ся. Cм. вичищати, -ся.
Довгогри́вець, -вця, м. Конь съ длинной гривой. На довгогривця сіла і погнала. Млак. 105.
Кришанець, -нця́, м. Родъ пряника. Солодкі кришанці медові. Мкр. Н. 31.
Лучо́к, -чка́, м. 1) Ум. отъ лук. 2) Смычекъ. Лучок живицею помазав, та й до скрипки взявся. Харьк.
Лягчи́ = лягти.
Ослобонитися, -нюся, -нишся, гл. Освободиться.
Понасолоджувати, -джую, -єш, гл. Насластить (во множествѣ).
Промисел, слу, м. Промыслъ. Левиц. Пов. 161.
Седми числ. Семью.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНЕВІРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.