Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потиль

Потиль нар. = поти. Потиль не перестану, покиль не достану. Чуб. V. 225.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИЛЬ"
Бидля, -ляти, с. Одна молодая скотина, одна скотина. Чуб. ІІІ. 374.
Бурдей, -дея, м. 1) Землянка. Камен. у. 2) Курная изба. Шух. I. 96, 111. 3) Публичный домъ. Желех. Ум. бурдейчик.
Вадливо нар. = вадко. Уман. І. 104.
За́сніток, -тку, м. Зародышъ. Який кущ не вирви, то й заснітку навіть картоплі нема. Могил. у.
Прозоро нар. Прозрачно.
Пшінка, -ки, ж. 1) = пшеничка 2. ЗЮЗО. II. 147. 2) Раст. Galium verum L. ЗЮЗО. І. 123.
Розсолювати, -люю, -єш, сов. в. розсолити, -лю, -лиш, гл. Солить, посолить. Пити йому схотілось. От він (дурень) набрав води, покуштував — не солона. Узяв тоді, усю сіль у воду висипав, розсолив. Грин. І. 205.
Сагмал и саґмал, -лу, м. Небольшое стадо молодыхъ ягнятъ съ матками. Херс. г. О. 1862. V. Кух. 38.
Скаржити, -жу, -жиш, гл.кого. Подавать жалобу на кого. Вишукавсь якийсь родич, шинкарю небіжчику, що скаржити прийшов. МВ. ІІ. 192. Вже їго перед паном Богом скаржит. Гн. II. 227.
Сукнянка, -ки, ж. Лоскутокъ сукна. Желех. Ум. сукняночка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТИЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.