Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попромітати

Попромітати, -та́ю, -єш, гл. Промести (во множествѣ). Всі стежки попромітали.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРОМІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРОМІТАТИ"
Амба́р, -ру и амба́рь, -ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. 145. Шух. І. 106.
Ворожиля, -лі, ж. 1) = ворожбитка. Вх. Лем. 400. 2) = сонечко, Coccinella septempunctata. Вх. Лем. 400.
Дуби́на, -ни, ж. 1) Дубовое дерево. Сюди туди дубину стрепену, — посипались жолудочки в пелену. Чуб. ІІІ. 176. От кріпка дубина, — сокира як од заліза одскакує. Харьк. 2) Дубовый лѣсъ. Сим. 26. КС. 1883. І. 34. Ой з-за гори високої та з зеленої дубини ідуть ляхи на три Шляхи за півтори милі. Н. п. Як були ми молодими, то ходили по дубині у червоних запасках і сивизна на висках. Ном. № 8709. 3) Дубовая палка. От козаки до його з дубинами. ЗОЮР. 284. Ум. дуби́нка, дуби́нонька, дуби́ночка. Грин. ІІІ. 682. Сим. 26. Між дубинки та ліщинки шматок шкуратинки. Ном., стр. 301, № 379. Ой піду я в дубиноньку спати. Млр. л. сб. 346. Пойду в ліс, вирубаю дубинку. Ном., стр. 295, № 155.
Крамкати, -каю, -єш, гл. О воронѣ: каркать. Вх. Уг. 247.
Лагун, -на, м. = мазниця (чумацкая для запасного дегтя).
Полохкий, -а́, -е́ = полохливий. Кінь полохкий. Волч. у.
Прясниця, -ці, ж. 1) = кружівка. Черниг. у. 2) = пряслиця. Волын. у.
Скривати, -ва́ю, -єш, сов. в. скри́ти, -рию, -єш, гл. 1) Скрывать, скрыть. Ой піду я до річки, до Десни, та нехай вона мене скриє. Чуб. V. 359. 2) Покрывать, покрыть. Голубії фіялочки гору скрили. Мил. 134.молоду Надѣвать на голову новобрачной женскій головной уборъ: очіпок, намітку. Марк. 129. Така вона молода, як сьогодні скрита, — і старощі не пристають. Черн. у.
Табанити, -ню, -ниш, гл. Грести кормою впередъ. Ейскъ.
Уздріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. уздрітися, -рюся, -ришся, гл. 1) Видѣться, увидѣться. Ми ходимо обоє з чоловіком на роботу, та як уздримося вночі, прийшовши з робити, та знов уночі й розійдємося на роботу. Волч. у. 2) Казаться, показаться, представиться. Мені уздрівся Федька Дирва. Алв. 57. Уздрілось йому. Мпр. ХРВ. 275. Уздрівається йому, наче то вовк, аж воно собака. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПРОМІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.