Грі́мати и гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Двері гримли серед хати. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. . Три дні грімали самопали. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає.
Доло́нечка, -ки, ж., доло́нька, -ки, ж. Ум. отъ долоня.
До́слі́дник, -ка, м. Изслѣдователь. Вельми поважний дослідник польської старосвіщини.
Кислість, -лости, ж. Кислота. Велику кислість має. НВолынск. у.
Листови́й II, -а́, -е́ Письмовный, письменный. листова пошта. Письменная почта.
Погибель, -лі, ж.
1) Гибель, погибель. Як не зведе вона його з світу, то ще одно місце зостається, де його погибель учиниться.
2) зігнутися у три погибелі. Сильно согнуться, сгорбиться. Ізогнувсь у три погибелі.
Поранина, -ни, ж. Уборка, приборка; стряпня.
Розмугикатися, -каюся, -єшся, гл. Напѣвать подъ носъ пѣсню.
Стріль, -ре́лю, м. = стріл. Чи стріль на тебе полетить, чи ніж блискучий в серце вп'ється.
2) стріль-вода. Быстрая вода.
Трейтяк, -ка, м. = третяк.
