Виславляти, -ля́ю, -єш, гл. Славить, прославлять. Славу козацьку виславляли.
Знебожитися, -жуся, -жишся, гл. Прикинуться бѣднымъ. У иншого (землі) й так день на тридцять; ні, сього мало: йде, щоб ще виплакати. Прийде до пана, знебожиться: «Дайте, пане, землі, бо в мене зовсім мало».
Кобиля, -ля́ти, с. Лошонокъ женскаго пола.
Крів'яний, -а, -е. = крівавий. Вічка крів'яною стали. Куди тягли Саливона, — крів'янії річки.
Кулиця, -ці, ж. Родъ сорной травы. Ліпша ріля раная та як тота пізная, бо на раній пшеница, а на пізній кулица.
Латвий, -а, -е. Легкій, нетрудный.
Обмітати, -та́ю, -єш, сов. в. обмести, -мету, -те́ш, гл. Обметать, обместь. І криниченьку обрубить, і василечком обмете. Візьми вінок та обмети біля хати.
Повівати, -ва́ю, -єш, гл. Повѣвать, вѣять. Буде вітер повівати, буде наше дитя колисати.
Туптати, -пчу, -чеш, гл. Топтаться, ходить взадъ и впередъ. Я, прийшовши із дороги, тупчу коло хати.
Фінда, -ди, ж. Вѣтренная, легкомысленная дѣвушка. .
