Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понавикати

Понавикати, -каємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Так уже діти в їх погано понавикали. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 301.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАВИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАВИКАТИ"
Австрия́чка и австрія́чка, -ки, ж. Австрійка.
Гетьманування, -ня, с. Гетманство, пребываніе гетманомъ.
Глипати, -паю, -єш, гл. = лупати. Галиц. Угор. За обід посядемо, — так і глипа на всіх, як хто ложку до рота несе. Г. Барв. 93.
Дарі́жний, -а, -е. Подаренный, даровой. Пан дав йому десятину землі навічне, подарував йому. Так він на тій даріжній землі розвів садок.... Той садок його, бо земля даріжна. Полт. г.
Заволо́ка, -ки, об. 1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. Чуб. V. 198. 2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать. Міусск. окр.
Налі́зти Cм. налазити.
Підхва́чувати, -ся, -чую, -ся, -єш, -ся, сов. в. підхвати́ти, -ся, -чу́, -ся, -тиш, -ся, гл. = Підхоплювати, -ся, підхопити, -ся.
Прибажний, -а, -е. Изъ прихоти желаемый. Вх. Зн. 55.
Стугоніти, -ню, -ниш, гл. Глухо гудѣть. Коли вони чують — аж стугонить земля. Рудч. Ск. І. 147.
Ушмагати, -гаю, -єш, гл. Оббить. Март тоді і каже: «підожди ж ти, маю, я тобі крильця вшмагаю». То отто і тепер часто в маю мартові морози бувають. Драг. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАВИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.