Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іменуватися

Іменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Именоваться. Нехай ваші хуторі іменуються слободою Михайлівкою. Стор. II. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕНУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕНУВАТИСЯ"
Безребрий, -а, -е. Не имѣющій реберъ. Шейк. Безкосте, безребре, хоч яке море перепливе. (Заг. пьявка). Ном. стр. 293, № 98.
Відхожа, -жої, ж. Музыка, которой сопровождается отправленіе жениха и невѣсты въ церковь къ вѣнцу. Музики грають відхожої. О. 1861. XI. Кух. 36.
Заміша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. 1) Затеряться, замѣшаться, примѣшаться. Замішався, як полоник межи ложками. Ном. № 79
Мані́житися, -жуся, -жишся, гл. Жеманиться; нѣжничать.
Накриши́ти Cм. накришувати.
Оскверняти, -ня́ю, -єш, сов. в. оскверни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Осквернять, осквернить. Святиї Божії міста ксьонзи скажені осквернили. Шевч.
Перевідник, -ка, м. 1) Расточитель. Адес — пес, Пересип — злодій, Куяльник — перевідник. Ном. № 748. 2) Человѣкъ смѣшанной породы, помѣсь. Шух. І. 55.
Повідхиляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же что и відхилити, но во множествѣ.
Упоминати, -наю, -єш, сов. в. упімнути, -ну, -неш, гл. Напоминать, напомнить, предостерегать, предостеречь кого.
Хамний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІМЕНУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.