Зле́глий, -а, -е. Слежавшійся.
Імжити, імжу, -жиш, гл. = мжити. Ой у саду дрібен дощик імжить. Ой на горі сніжок імжить.
Ме́ндель, -ля, -ли Маленькій снопикъ хлѣба. Ум. ме́ндлик. Cм. мандель.
Міськи́й, -а́, -е́ Городской. Розумніше міське теля, як сільська дитино.
Пересіяти Cм. пересівати.
Підпалий, -а, -е. ? Воли великі, гнідої шерсти, аж підпалі.
Поконвічний, -а, -е. Извѣчный. Поконвічні високі Карпати.
Старовина, -ни, ж.
1) Старина. Бере живий жаль, як згадаєш старовину.
2) старовина. Старая матерія, старый матеріалъ, употребленный для новой одежды. Та хиба сей кожух з нового? То з старовини, з тих старих смушків.
3) Шерсть старыхъ овецъ. Cм. стариця 3.
Умовний, -а, -е. 1) Условный.
2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.
Шарпун, -на, м. ? Шарпони мене, Боже, своїм шарпуном на мене, на жінку і на моїх діток.
