Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поліщук

Поліщук, -ка, м. Житель Полѣсья. О. 1861. І. 264.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІЩУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІЩУК"
Ая́йкати, -каю, -єш, гл. Кричать ай-ай.
Відцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Окончить царствовать.
Жму́рити, -рю, -риш, гл. Щурить. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309.
Ігде нар. = де. Ігде родилась, ігде пригодилась. Ном. № 8997.
Перепона, -ни, ж. Препона, препятствіе. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони. Мир. Пов. II. 41. Його не лякала жадна перепона. Левиц. Пов. 176.
Плачливий, -а, -е. 1) Плаксивый. 2) Плачевный.
Прутикувати, -ку́ю, -єш, гл. Шить прутик. Кіевск. у.  
Ржавець, -вця, м. Ржавое болото, ржавая рѣка.
Умудритися, -рюся, -ришся, гл. Умудриться, изловчиться. Канальський шпак так умудрився, що як почне було співать — диковина й сказать. Гліб.
Учащання, -ня, с. Посѣщенія, частые посѣщенія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІЩУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.