Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полічити

Полічити, -чу́, -чиш, гл. 1) Сосчитать. Гроші полічили. Чуб. V. 243. 2) Полѣчить. Три дні полічили, а там сказали, що умер багатир. Рудч. Ск. II. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІЧИТИ"
Дибитися, -биться, безл. Становиться дыбомъ. Волосся почало дибитись.
Єдна́ння, -ня, с. 1) Соединеніе, соглашеніе. 2) Договариваніе.
За́пуски, -ків, м. мн. = іі. запуст. На запуски як зав'язано. Ном., стр. 282. № 524.
Зи́чний, -а, -е. Зычный, громкій, звучный. І замірив у дуків зичний голос. К. Іов. 61.
Иродів, -дова, -ве Иродовъ. Бранное слово. Иродове кодло. Ном. № 895. Иродів сину. Ном. №, 3572.
Ляду́нка, -ки, ж. = ладунка.
Ляск, -ку, м. Звукъ хлопанія, щелканія. Що це за ляск? — Це на ставку хтось стріляє. Радом. у. Батіг без ляску. Ном. № 434, стр. 302.
Продивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. продиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) = передивлятися, передивитися. 2) Проникать, проникнуть взглядомъ. Небо сине, чисте, — ні плямочки, — глибоке, просторе та широке, не продивитись його глибини. Мир. ХРВ. 40. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу. Мир. Пов. II. 102.
Різзя, -зя, с. Отрубленныя при подчисткѣ деревьевъ вѣточки. Камен. у.
Скоропадний, -а, -е. Быстрый, скоро бѣгающій. Ніжки ж мої скоропадні, чому не підете? Гол. I. 182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.