Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покутниця

Покутниця, -ці, ж. Кающаяся, отбывающая покаяніе, эпитемію. К. МБ. XI. 157. Иди до тої Покутниці, шо щиро покутуї, Богу сі молит. Гн. II. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУТНИЦЯ"
Гасник, -ка, м. 1) = гасниця. 2) = гасило. Вх. Лем. 402.
Зодяга, -ги, ж. = одіж. Найнялася на хазяйській зодязі. Пирят. у. Заробити на зодягу.
Кувікання, -ня, с. Крикъ поросенка.
Надбере́жний, -а, -е. Береговой, набережный. Желех.
Обвідка, -ки, ж. Ободокъ, каемка (на узорахъ). Харьк.
Підставити Cм. підставляти.
Поґаздувати, -ду́ю, -єш, гл. Похозяйничать.
Принадність, -ности, ж. Привлекательность; красота. Уроди, грації, принадности царице. К. Дз. 87.
Рожин, -на, -не. Принадлежащій розѣ, мальвѣ. Чуб. III. 100.
Хитрик, -ка, м. Хитрецъ. Пу й хитрик з тебе! Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКУТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.