Важкий, -а, -е. Тяжелый. Лучче ж тобі, брате, важкий камінь підняти, а ніж тобі, брате, з сиротою вік провожати. До Бога важкий тлях, а до пекла прямесенький. Я в тебе гуляла, важкого діла не знала. Важкий день. Важкий віз. Важка година настала. Важкая туча налягає. Важкий дурень. важким духом дихати. Злиться. Дитя плаче, ти не поколишеш, — все на мене важким духом дишеш. Важка жінка. Беременная женщина. Ум. важенький, важкенький. Баран важенький і орлу. Маленьке, але важкеньке.
Закльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заклюва́ти, -клюю́, -є́ш, гл. Заклевывать, заклевать. Тепер її і кури заклюють.
Засу́шечок, -чка, м. Ум. отъ засу́шок.
Їстовний, -а́, -е́ 1) Съѣдобный. Жінки всього їстовного назносили.
2) Сытный, питательный. Який ваш хліб їстовни́й.
Ополоник, -ка, м.
1) Разливная ложка. Видно між ложками ополоник.
2) Головастикъ. У нашому ставку нема риби, а жабів та ополоників — чортова тись. Ум. ополоничок.
Прилягати, -га́ю, -єш, сов. в. прилягти, -ля́жу, -жеш, гл.
1) Прилегать, прилечь. То приляже, то послуха, як кобзарь співає. Приліг на возі. Спочити прилягла.
2) Налегать, налечь, придавить. Туман, мамцю, туман прилягає. Ой да сирая земля ручки й ніжки прилягла.
3) Склоняться, склониться къ кому. Не приляже моє серце ніколи до його.
Рівність, -ности, ж. Равенство. Таких людей підіймати до моральної і соціяльної рівности з собою. Не стало рівности, не стало братства.
Стебка, -ки, ж. Кладовая (отапливаемая зимой). Ум. сте́бочка.
Тал, -лу, м. Проталина. талом талуви́ти — ѣхать саньми по протаявшему снѣгу.
Черевик, -ка, м. Башмакъ. В чужий черевик ноги не сажай. черевик з крильцями. «Башмакъ съ стачнымъ задникомъ, на подкладкѣ.» Ум. черевичок, череви́ченько. Дивітеся, молодиченьки, які в мене черевиченьки.
