Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покутній

Покутній, -я, -є. Находящійся возлѣ покутя. Покутня стіна. Мил. 171. Покутнє вікно. Вас. 193. Перейду я сінечки і оту покутню лаву, перебула поговори, перебуду й славу. Мет. 87. Під покутнім, віконечком як голубка гула. Чуб. V. 552. 2) Покаянный. Я з себе верету покутню зняв. К. ПС. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУТНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУТНІЙ"
Визвіл, -волу, м. Освобожденіе. Щеня припне на мотузочці... Воно вищить, задравши голову, визволу просить. Г. Барв. 279.
Годування, -ня, с. 1) Кормленіе. 2) Воспитаніе, вскормленіе. 3) Откармливавіе.
За́падь, -ді, ж. Глубокій снѣгъ. Того року западь велика була. Черк. у.
Златогра́ний, -а, -е. Искрящійся золотомъ. Златограний промінь. Чуб. І. 179.
Крамина, -ни, ж. Лавочная, покупная матерія. Ісповили та мале дитя в тонку крамину. Мил. 120.
Немилий, -а, -е. 1) = нелюбий. Світ мені став немилий. Усе немиле, як здоров'я нема. 2) = нелюб. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити. Мет. 71.
Понагнічувати, -чую, -єш, гл. Нажать, надавить (во множествѣ). Понагнічуй же і капусту і буряки. Черниг. у.
Пуголоватиця, -ці, ж. = пуголовок. Желех.
Розралити, -лю, -лиш, гл. Распахать ралом.
Шкалубати, -баю, -єш, гл. = колупати. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКУТНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.