Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поколіти

Поколіти, -ліємо, -єте, гл. Околѣть (о многихъ). На чистому щоб поколіли, щоб не оставсь ні чоловік. Котл. Ен. І. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЛІТИ"
Беззаконний, -а, -е. Беззаконный. Чуб. І. 85. Укажу я беззаконним твої праведні путі. К. Псал. 16.
Докро́їти, -крою, -кро́їш, гл. = докраяти.
Захла́нник, -ка, м. Жадный человѣкъ. Желех.
Натопити Cм. натоплювати.
Невигідний, -а, -е. Неудобный.
Пооживати, -ваємо, -єте, гл. Ожить (о многихъ). Всі і пооживали. Мнж. 30. Помазав ятлинята цілющою водою, вони і пооживали. Рудч. Ск. І. 155.
Прадідний, -а, -е. = прадідівський. Желех.
Роспліскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. росплескатися, -щуся, -щешся, гл. Расплескиваться, расплескаться.
Черевичний, -а, -е. Башмачный.
Щедрівниця, -ці, ж. Поющая щедрівку. Чуб. ІІІ. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.