Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пококати

Пококати, -каю, -єш, гл. Постричь, обстричь (овецъ). Мнж. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОКАТИ"
Береговище, -ща, с. Прибрежье.
Подовершувати, -шую, -єш, гл. Довершить, доложить верхи (во множествѣ).
Помана, -ни, ж. Родъ кулича (поминальнаго) съ крестомъ. О. 1861. XI. Св. 61.
Пообчикрижувати, -жую, -єш, гл. Обрѣзать, обкарнать (во множествѣ).
Пороховий, -а, -е. Пороховой.
Посортувати, -ту́ю, -єш, гл. Разсортировать.
Приховати, -ся. Cм. приховувати, -ся.
Сорочечка, -ки, ж. Ум. отъ сорочка.
Сябер, -бра, сябро, -ра, м. Участникъ земельнаго владѣнія, компаньонъ въ торговомъ предпріятіи. Вас. 189. КС. 1890. VI. 478. Брат братові сябер. Ном. № 9399.
Улітку нар. = уліті. Влітку день — год. Ном. № 555. Як би влітку на панщину не ходила, так сказали б, що на себе недуг натягала. Ном. № 13476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.