Загрі́мати и загри́мати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Загремѣть, застучать. 2) — на кого. Закричать на кого. Батько часом на нього загрима. 2) — кого. Постоянными криками, бранью отупить кого. Ще в сповиточку загримають тебе.
Зазирни́й, -а́, -е́ Яркій (о цвѣтахъ).
Зіпсува́тися, -суюся, -єшся, гл. Испортиться.
Наору́дувати, -дую, -єш, гл. Сдѣлать, устроить, распорядиться.
Нещадим, -му, м. Пустыя щи.
Поштовий, -а, -е. Почтовый.
Розбалакувати, -кую, -єш, гл.
1) Разговаривать.
2) — кого́. Уговаривать, увѣрять, наговорить кому. Почали (пани) царя розбалакувати та й завірили, шо це правда.
Сказівка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. блят.
Харпачка, -ки, ж. Очень бѣдная женщина.
Шморг меж.
1) Дергъ.
2) Выражаетъ быстрое проникновеніе куда. Округ ярмарок, в середині шарварок, та в дірку шморг. За ним погнались, а він добіг до Луки та шморг у його хату. Воли це Третяк шморг із сіней.
