Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позносювати

Позносювати, сюю, -єш, гл. = позносити. Позносювали (снопи). Грин. І. 111.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗНОСЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗНОСЮВАТИ"
Видзвоняти, -няю, -єш, гл. = видзвонювати. Ой і сказав пан Каньовський рублі поміняти, аби його Бондарівні три дні видзвоняти. Гол. І. 65.
Нашиванка, -ки, ж. Родъ узора на мужской сорочкѣ. Чуб. VII. 415.
Невмірайко, -ка, м. = невмірака. К. ПС. 113.  
Неповага, -ги, ж. Непочтеніе, неуваженіе.
Обскубатися, -баюся, -єшся, сов. в. обскубтися, -буся, -бе́шся, гл. О птицахъ: клювомъ расправлять, расправить перья, клювомъ чиститься.
Побришкати, -каю, -єш, гл. Почваниться, пофуфыриться, поважничать.
Позамічати, -ча́ю, -єш, гл. Замѣтить, примѣтить (во множествѣ).
Понатискувати, -ся, гл. = понатискати, -ся.
Приший-хвіст, -хвоста, об. Прихвостень.
Спалахнути, -хну, -неш, гл. Вспыхнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗНОСЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.