Відмокати, -каю, -єш, сов. в. відмокнути, -ну, -неш, гл. Отмокать, отмокнуть.
Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок, мн. ум. отъ ворота.
Гателити, -лю, -лиш, гл. Съ жадностью ѣсть, пожирать. А убогий ще й голодний.... як припався гателити.
Ґорсе́т, -та, м. = Керсет.
Зімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Зимовать. Діти, діти! добре з вами вліті, а зімувати то горювати. — зіму. Проводить зиму. Де ж ти, хмелю, зіму зімував ? 2) Содержать зимой. Ой прийде зіма, лихая годинонька, нічим волів тобі зімувати буде.
Кувікати, -каю, -єш, гл.
1) = квікати. Кричала, ґедзалась, качалась, кувікала мов порося.
2) Кричать (о совѣ). Кед кувік кувікат, умре.
Лима́нник, -ка, м. Часть лимана, которая при легкомъ вѣтеркѣ попадаетъ въ полосу безвѣтрія и остается неподвижной.
Невідомо нар. Неизвѣстно.
Покопити, -плю, -пиш, гл. Собрать, сложить въ копи. Покосили, погребли, а покопити — ні. Ми своєму пану ізробили славу: ой ми сіно покопти, вечеряти заробили.
Попроривати, -ваю, -єш, гл. Разрѣдить, вырвавъ часть. Ще треба попроривати буряки, бо ще таки густі.
