Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позлотити

Позлотити, -лочу, -тиш, гл. = позолотити. Взіла вона чубок бервінку позлотила. Ез. V. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТИТИ"
Гладунка, -ки, ж. = гладун 2. Вх. Пч. II. 16.
Пльондрований, -а, -е. Въ нѣсколько этажей. Довгий пльондрований дім. Св. Л. 217.
Потемрити, -рю, -риш, гл. Помрачить. Досада і сльози потемрили їх. Мир. Пов. І. 134.
Продання с. Продажа.
Проняньчити, -чу, -чиш, гл. Проняньчить.
Розбійниченько, -ка, розбійничок, -чка, м. Ум. отъ розбійник.
Станенька, станечка, -ки, ж. Ум. отъ станя.
Урвати, -ся. Cм. уривати, -ся.
Хабарницький, -а, -е. Взяточническій. Шейк.
Шкремітки мн. Мелкіе обрѣзки и обломки мѣди, остающіеся при выдѣлкѣ различныхъ мѣдныхъ вещей. Шух. I. 285.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЛОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.