Безщасний, -а, -е. Несчастный, обездоленный, не имѣющій удачи. Така твоя доленька безщасна. У три ряди бідних безщасних невольників посажено.
Вомпити, -длю, -диш, гл. Колебаться, смущаться. В неволі мов в господі спав, на всіх як на своїх дивився, пив, їв, не вомпив, не смутився, а часом і пісні співав. Тягли тут пінненьку троянці, не вомпили сициліянці, черкали добре на захват.
Зачавлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Захирѣть, заболѣть.
Колядник, -ка, м. Поющій колядки. Під вікном колядник човпеться. Ум. коля́дниченько, коля́дничок.
Кривити, -влю, -виш, гл.
1) Кривить.
2) Поступать несправедливо. Він первих вас за кривду покарає, дарма, що ви кривили за для ного.
Лановий, -а́, -е́ 1) Поземельный.
2) м. Надсмотрщикъ за полевыми работами. А потім ягнята приснились у житі; лановий біжить та б'є мене добре і ніби, проклятий, свитину здирає. Дівчата на луці гребли... Найкращая з всього села, давненько вже у яр пішла, узявши глечик, та й не має: а лановий і не шукає, мов і не бачить.
3) Полевой сторожъ. Тпрру! — став жид під коливоротом. Лановий, постогнуючи, виліз з куріня ворота відчиняти.
Львов'я́ни́н, -на, м. Львовянинъ, житель Львова.
Понагрішувати, -шую, -єш, гл. Нагрѣшить (во множествѣ).
Приїзджати, -джа́ю, -єш, гл. = приїздити.
Чабрець, -цю, чабрик, -ку, м. = чебрець.