Дохо́дитися, -хо́джуся, -дишся, сов. в. ді(о)йти́ся, дійду́ся, -дешся, гл. 1) Приходить, прійти, доходить, дойти до чего, кого. дійдеться ряд. Придетъ чередъ. 2) — до ко́го. Дойти, доходить до свѣдѣнія кого. До царя те дійшлось. 3) безл. Приходиться. Як мені доходилось — він знає. по́ки там ще до чо́го ді́йдеться! Пока еще что будетъ.
Ліско́вий, -а, -е. Изъ орѣшника. Вирізав ліскову палічку. Лісковий оріх. Загорожу курінь лісковий.
Оплава, -ви, ж. Облава.
Південь, -дня́, м. 1) Полдень. Рідня до півдня, а як сонце зайде, сам чорт нікого не знайде. о півдні. Въ полдень. 2) Югъ. Приходить на південь, аж там стоїть золоте кресло, де оддихає сонце.
Понасолювати, -люю, -єш, гл. Насолить (во множествѣ). Що-дня страву понасолюють, аж гірке.
Поперепалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и перепалити, но во множествѣ.
Попожуритися, -рю́ся, -ришся, гл. Попечалиться много. Що вона попожурилась.
Промчати, -мчу, -мчиш, гл. Промчать. Коні так швидко промчали, — і не роздивилася, хто їхав.
Пронюхувати, -хую, -єш, сов. в. пронюхати, -хаю, -єш, гл. Пронюхивать, пронюхать, разнюхать, развѣдывать, развѣдать, провѣдать. Пронюхала мишва, що вже нема котів, та швидче до мішків.
Учащати, -щаю, -єш, гл.
1) Часто ходить куда; часто посѣщать кого. До титаря вчащає. Де люблять, не вчащай, де не люблять — не бувай. З того часу став учащати що-вечора.
2) Уменьшать, отдѣлять часть. І чужого не займай, і свого не вчащай.