Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хоронення

Хоронення, -ня, с. Похороны. Яка кому смерть, таке й хоронення. Ромен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОНЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОНЕННЯ"
Володарька, -ки, ж. Владѣтельница, владѣлица.
За́дувка, -ки, ж. Мятель. Вх. Уг. 239.
Зіп'ясти́ и зіпнути, -пну, -не́ш, гл. Поставить.
Мацапу́ра, -ри, об. Неуклюжій, неповоротливый человѣкъ. Чортова мацапура. Ном. № 3562.
Оплакувати, -кую, -єш, сов. в. оплакати, -чу, -чеш, гл. Оплакивать, оплакать. Як ти будеш у степу помирати, ой хто ж тобі голову оплаче? Чуб. V. 876.
Плащечок, -чка, м. Ум. отъ плащок.
Уплисти Cм. упливати.
Цибулянка, -ки, ж. = цибок. Вх. Лем. 180.
Шворньовий, -а, -е. = швірньовий. Шворньовий свердлик.
Шуги, шугу́ меж., которымъ прогоняютъ птицъ. Гой шугу з лугу, райськії пташки. Гол. IV. 547. Ой шуги в луги, райськії пташки. Мет. 331.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРОНЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.