Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помуркотати II

Помуркотати, -чу́, -чеш, гл. Побормотать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМУРКОТАТИ II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМУРКОТАТИ II"
Виновате, -того, с. Долгъ. Сей чоловік косе мені не за гроші, а за винувате, — позичав весною. Волч. у.
Відговорити, -ся. Cм. відговорювати, -ся.
Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок, мн. ум. отъ ворота.
Дру́женько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Злодійкуватий, -а, -е. Вороватый.
Лушпи́ння, -ня, с. соб. = лушпина. Лушпиння з яєць повкидала в піч. Кв. І. 71. Ум. лушпиннячко.
Обертання, -ня, с. 1) Поворачиваніе, оборачиваніе. 2) Превращеніе. 3) Превращеніе (именованныхъ чиселъ). Кон. Ар. 2, 17.  
Паламарський, -а, -е. Пономарскій.
Погудка, -ки, ж. Порицаніе.
Собачня, собашня, -ні, ж. соб. Собаки. Чуб. II. 144. Греб. 408. Заскавучала собачня. Стор. МПр. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМУРКОТАТИ II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.