Відчахнути, -ну, -неш, гл.
1) Отломить, отщепить. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало, і зараз гілку одчахнув.
2) Отлучиться. Як полягають у неділю спати, а вона одчахне на вулицю до дівчат та парубків.
Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
Ме́рин, -на, м. Меринъ, холощеный жеребець. Вернулись із добрим мерином... жеребця такого доскочили, що так і йграє на поводі. Ум. мерине́ць.
Мертв'які́в, -ко́ва, -ве Мертвецу принадлежащій. Все тіло мертв'якове було поколоте та порізане косою.
Неощадно нар. Не бережливо.
Приповістка, -ки, ж. = приповість. Приповістка батькова за татарський набіг.
Рипати, -паю, -єш, гл. Скрипѣть. На річку йшли чоботи — рипали, а з річки йшли чоботи — хлипали. — дверима. Скрипѣть дверью.
Сурмач, -ча, м. Трубачъ. Господарь колись був у охочих козаках у Шрама сурмачем.
Учений, -а, -е. Ученый. Вченому світ, а невченому тьма.
Хитнутися, -нуся, -нешся, гл. Одн. в. отъ хитнутися. Качнуться. (Іде) і не хитнеться, як стрілка. Головка хитнулась.
