Воловник, -ка, м. = воловня. Ум. воловничок. Зажурилися волове в воловничку стояти.
Заклю́нути, -ся. Cм. закльовувати, -ся.
Зашварґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. 1) Заговорить быстро (о евреяхъ и пр.). 2) Зашелестѣть, зашуршать. Як жбурнув книжкою під поріг! аж листки зашварґотали.
Ласка, -ки, ж.
1) Любовь, привязанность, ласка. У дівчини стільки ласки, як на тихій воді ряски. Утеряла дівчинонька у козака ласку. Я. Серце рвалося, сміялось, виливало мову, виливало, як уміло, за темнії ночі, за вишневий сад зелений, за ласки дівочі. Чужа жка сироті Великдень.
2) Милость, благосклонность, благоволеніе, благодать; покровительство. Панська ласки до порош. Боїться ласки втратити. Я панською ласкою багатий. Знайшла бо єси ласку в Бога. Святителю Миколаю, угоднику Божий, помощнику скорий! допоможи мені ласкою своєю небесною! Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. І над собакою повинно мати ласку. з ласки. Изъ милости, даромъ. Хто служить з ласки, тому милосердиєм платять. Живу у чужій сем'ї з ласки. з божої ласки. Божіею милостью. запобігати ласки. Добиваться милости, благосклонности. Такої ласки можна і в цигана запобігти. ласку творити. Быть любезнымъ. На чиїм возі їдеш, тому й ласку твори. коли ласка ваша, твоя. Пожалуйста! Если возможно. Пусти мене прогулятись, коли ласка твоя. то по вашій ласці. Это какъ вамъ будетъ угодно. То по вашій ласці: як дасте, — матиме. аби була ласка... Лишь-бы было угодно... Аби була ласка слухати, — поки не охрип, — співатиму. те робив, що з ласки вашої звеліли. Я дѣлалъ то, что вамъ угодно было приказать. будь ласка, будь ласко!.. Пожалуйста! Будь ласка, дай мені!..
3) Одолженіе.
4) Ласочка, ласица. Ум. ласочка. Плаче собі тихесенько... Шелесть!.. коли гляне: по-під тем, мов ласочка, крадеться Оксана.
Подалеко нар. Далековато, довольно далеко. Чи далеко до того села? — Подалеко. Далеко вам ходити? — Та подалеко.
Приторжити, -жу, -жиш, гл. = приторгувати.
Пробоєць, -йця, м. Пробойникъ.
Рада, -ди, ж. 1) Совѣтъ, помощь. Одна рада хороша, а дві ліпше. Инша рада гірш як зрада. рада в раду. Посовѣтовавшись. Рада в раду, та й купили. дати раду кому, чому. Помочь кому, чему, справиться съ чѣмъ, успѣть въ чемъ, устроить что. Не дав ради дітям, не дав їм доброго вчення. Ой ґвалт, сама в хаті, не дам ради кошеняті. Що вже вони ради дадуть. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. не дам собі ради. Не знаю, что дѣлать, теряю голову. немає ради. Ничего не подѣлаешь. Немає ради з тим. 2) Совѣтъ, совѣщаніе, собраніе, сходка. Ой там стояло мужів громада, мужів громада, велика рада. На раду тиху, на розмову коли ми зійдемося знову. Товариство кошового на раді прохало: «благослови, отамане, байдаки спускати». раду радити, радувати. Держать совѣтъ, совѣщаніе. Подобає йому в короля служити, в короля служити, раду радити, раду радити, суди судити. Чи там раду радять, як на турка стати, не чуємо на чужині. чорна рада. Общее собраніе всѣхъ козаковъ. судна рада. Собраніе козаковъ для суда вадь кѣмъ либо. гороб'яча рада. Собраніе воробьевъ 1-го сентября. 3) Порядокъ, ладъ. Нова рада, нова рада світу ся з явила: да чиста Панна сина породила да в Офлейовім місті дуже рано. Військо стояло, ради не знало, ради не знало, Івана прохало. Ум. радка, радонька, радочка, радиця. Не маєм отця, ні матки, немає кому і нам дати радки. Як ожениться, то вдвох дадуть радку землі.Радиці мі дайте.
Ридван, -на, м. Дорожная карета, колымага. Поїхала в своїм ридвані мов сотника якого пані.
Старцювати, -цюю, -єш, гл. Нищенствовать.
