Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурівник

Бурівник, -ка, м. Раст. Centaurea scabiosa. Шух. І. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРІВНИК"
Видко нар. 1) Видно. Ой погляну в кватирочку — старенького видко. Мет. Ніч була темна, нічого не видко. Стор. I. 34. 2) Ясно, свѣтло. Ти, місяцю, світи видко. Мет. 74.
Гандзя, -зі, ж. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Ганок, -нка и пр = ґанок и пр.
Пищати, -щу, -щи́ш, гл. Пищать. Пищить як каня. Ном. № 2770.
Понабувати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Надѣть обувь (во множествѣ или о многихъ). 2) Пріобрѣсть (во множествѣ). Десь понабували й дерева. Мир. ХРВ. 102.
Попідпікатися, -каємося, -єтеся, гл. Подпечься, поджариться. Я люблю, щоб пироги добре попідпікалися. Богодух. у.
Риночка, -ки, ж. Ум. отъ ринка.
Удовольнити, -ся. Cм. удовольняти, -ся.
Чумарчина, -ни, ж. = чумарка. Мил. 105.
Шаф.. Cм. шахв..
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.