Бійзько нар. = бійно. Серце у мене як не вискочить, і бійзько, і якось весело.
Відповіддя, -дя, с. Слово это впервые появилось въ фальсифицированной думѣ «Битва Чигиринская», опубликованной Срезневскимъ въ первой части «Запорожской Старины» стр. 86 въ такой формѣ: Тільки святий Бог наших не забував, на великі зусилья на вітповітьї держав. Значеніе слова здѣсь неясно. Максимовичъ въ сборникѣ 1849 г. исправилъ: На великі зусилья, на відповідья держав (стр. 53) и далъ переводъ: отвѣтъ, отпоръ.
Ґо́дло, -ла, с. = Кодло.
Де́рба, -би, ж. Дернъ.
Коряк, -ка́, м.
1) Ковшъ. Святе діло наші січові коряки! У нашому коряці утопиш иншого мізерного ляшка. Льохи, шинки з шинкарками, з винами, медами, закупили запорожці та її тнуть коряками!
2) Плата мельнику мукою за помолъ. Моє діло мірошницьке: підкрути та й сядь, а коряки бери.
3) = корець 3. Ум. корячо́к. Кожному гостю по корячку і почали частуваться і кружать.
Лагодіння, -ня, с.
1) Сборы, приготовленія. Не така дорога, як лагодіння.
2) Починка.
3) Улаживаніе, умиротвореніе.
Наба́вка, -ки, ж. Прибавка (къ цѣнѣ).
Обербенитися, -нюся, -нишся и обербе́ритися, -рюся, -ришся, гл. = обенберитися. Сидів-сидів, та мов не свіжий, обербенився шкереберть додолу.
Приклепатися, -паюся, -єшся, гл. Привязаться, пристать.
Прикотити, -ся. Cм. прикочувати, -ся.
