Дзиг меж. Правильнѣе: дзиґ (Cм.). Выражаетъ быстрое движеніе; у употреблено какъ существ. Я за нею.... а вона в мене попід рукою дзиг знов у хату, та на дзигу шторх мене у плечі.
Дивогля́дний, -а, -е = Дивовижний. Величезний, дивоглядний замок ся простер.
Зати́нчивий и зати́нчливий, -а, -е. Не поддающійся, неуступчивый, упрямый. О, яка ж бо ти затинчива! Почастуй же нас, коли сама не хочеш. Ну, це й колода затинчлива, — як от дитина буває.
Обкипати, -наю, -єш, сов. в. обкипіти, -плю, -пиш, гл. — кро́в'ю. Покрываться, покрыться кровью. Нагайка-дротянка з кілка не звисає, моє біле тіло кров'ю обкипає. Що наша копійка? Кров'ю обкипіла.
Повірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный.
Попава, -ви, ж. Раст. Taraxacum officinale.
Притула, -ли, ж. 1) Сарай для скота или для иныхъ хозяйственныхъ надобностей подъ одной крышей съ хатой. 2) ? Въ шутливой пѣснѣ какъ эпитетъ любимой женщины. Де ж єс ми си забарила, ма мила притуло? Коли ж би ті цілювати, тогди ті не було.
Рямтя, -тя, с. = рям'я = рамтя.
Совало, -ла, с.
1) Совающій, двигающій.
2) Спусканіе срубленныхъ деревьевъ по особымъ желобамъ съ горъ внизъ.
Четвертина, -ни, ж.
1) Четвертая, часть, четверть. четвертина сала. Четверть куска сала, не какого либо куска, а такого, какими сало солится. Доїв окрай ця й сала четвертину.
2) четвертина про́са, жита и пр. Извѣстная мѣра земли для посѣва проса, ржи и пр. А що ж мені на год? Дасте день проса (четвертину проса викосить).
3) Четверть кварты. Четвертину горілки купи. Вернулась з четвертиною горілки, поставила її перед Чіпкою.
4) Четвертая часть дубовой болванки. Ум. четвертинка.
