Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отрухнути

Отрухнути, -ну, -неш, гл. Потерять присутствіе духа? лишиться силъ? Убігла вдруге бліда така і як риба в'яла, що аж я її сама стала розважати: чого ти така? Мов отрухла. Г. Барв. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТРУХНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТРУХНУТИ"
Вигадливий, -а, -е. 1) Изобрѣтательный. 2) Прихотливый. А жінка вередлива та вигадлива. Рудч. Ск. II. 174.
Галайкуватий, -а, -е. Крикливый, болтливый. Желех.
Доки́дати 1, -даю, -єш, гл. Добросать.
Жмуко́м = жмаком. Cм. жмак. Жмуком кинув свиту. Н. Вол. у.
Кислий, -а, -е. Кислый. Кисле в рот тисне. Ном. № 5086. Борщ кислий, оскомистий, чорт зна колишній. ЗОЮР. І. 217. кисле молоко́. Простокваша. Дак мати все було любить молоко парене, а ми все кисле. ЗОЮР. І. 229., Ум. кисле́нький.  
Певен, -вна, -не = певний. Як що зробиш, парубче, своє діло як слід, — тоді я буду певен і знатиму, що все у гаразді.
Полуничниця, полуни́шниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 375.
Понакрадати, -да́ю, -єш, гл. Накрасть (во множествѣ). На ярмарку понакрадають, а тоді й кажуть, що понакуповували.
Проскурина, -ни, ж. Раст.: a) Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. І. б) Evonimus verrucosus Scop. ЗЮЗО. І. 123.
Стадня, -ні, ж. = стайня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТРУХНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.