Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отрібка

Отрібка, -ки, ж. Родъ кушанья = отріб? З отрібки баба — шарпанина. Котл. Ен. IV. 81, (изд. 1809. IV. 18).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТРІБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТРІБКА"
Бігота, -ти, ж. Названіе кошки въ сказкѣ. Мнж. 122.
Борсуків, -кова, -ве = борсучий Борсукове сало. ЕЗ. V. 171.
Бунчужний, -ного, м. Носитель гетманскаго бунчука. Бунчужний військовий. К. ПС. 5.
Доку́ча, -чі, ж. = докука. Стали раду радити, кого в некрути взяти; взяли би-сьмо багача, буде пану докуча. Чуб. V. 977.
Зґрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Достать дно. Місця того ніхто не зґрунтує. Нволынск. у.
Погіншливо нар. Успѣшно. Хоть би воно йшло погіншливо, а то полеш, полеш, мов і не сяпав. Мнж. 189.
Покрасти, -краду, -деш, гл. Покрасть. Каня ся закрала, курчаток покрала. Чуб. V. 1124.
Справдешній, -я, -є. Настоящій. Справдешній козак. Плутон чи Вельзевул у них не справдешня істота. К. Іов. 40.
Тем'яжити, -зку, -жиш, гл. Угнетать, держать долго въ принужденіи. Тем'яжив нас мало не цілий день мировий на сході, все щоб на розмір пристали, а ми не хтіли. Н. Волын. г.
Усиловувати, -вую, -єш, сов. в. усилувати, -лую, -єш, гл. Принуждать, принудить, силой заставить. Як не хочу я пасти, то хиба ти мене всилуєш? Паси, сам. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТРІБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.