Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

топкуватий

Топкуватий, -а, -е. Нѣсколько топкій. Топкуватий сніг. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПКУВАТИЙ"
Безсудно нар. Безъ суда; беззаконно. В темниці сконає безсудно. К. Дз. 51.
Кізлик, -ка, м. Отгородка на чабанской арбѣ для топлива. Мнж. 182.
Лі́пший, -а, -е. Лучшій. Ліпші вбогі лати, ніж твої дорогі шати. Лукаш. Коли люде до тебе добрі, а ти будь ліпший. Ном. № 4441., Ум. ліпшенький.
Одд.. Cм. отъ віддавання до віддячливий.
Підточка, -ки, ж. = підтічка. Чуб. VII. 426.  
Стовпище, -ща, с. Толпа. Черк. у.
Столяр, -ра, м. Столяръ. Рудч. Ск. II. 185. Шух. І. 253. Ум. столярик, столярчик. Чуб. V. 793.
Хомутний, -а, -е. Относящійся къ хомуту. Желех.
Шкепитє, -тя, соб. Камни, обломки камней. Вх. Зн. 82.
Шкільний, -а, -е. Школьный. Початкові шкільні книжечки. К. ХП. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОПКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.