Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

топкуватий

Топкуватий, -а, -е. Нѣсколько топкій. Топкуватий сніг. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПКУВАТИЙ"
Бритв'яний, -а, -е. Бритвенный. Гол. II. 95.
Вим'Ята Вівця Овца съ испорченнымъ выменемъ, которая не можетъ кормить ягненка. О. 1862. V. Кух. 32, 37.
Висолоплювати, -плюю, -єш, сов. в. висолопити, -плю, -пиш, гл. Высовывать, высунуть, вывалить (языкъ). Язик висолопив. Рудч. Ск. II. 17. Прийдеться бігати, язик висолопивши. Кобел. у.
Госпо́да, -ди, ж. Домъ и хозяйство какой-либо семьи. Пішли до його господи, та й не застали його дома. Рудч. Ск. І. 192. Покинув матір і господу. Шевч. 525. Дівчинонько, пусти на господу! — Козаченьку, боюсь поговору. Чуб. V. 151. Ум. Госпо́донька.
Захлюпотати, -чу, -тышъ, гл. Заплескать. Лыны захлюпоталы у води у горшку пидъ лавкою. Рудч. І. 166.
Косоокий, -а, -е. Косоглазый. Гають йому дві дівиці: єдна косоока, друга сивоока. Чуб. V. 35.
Передистий, -а, -е. Съ развитой передней частью тѣла. Не корова передиста. Міусск. окр.
Поганкуватий, -а, -е. 1) Плоховатый. 2) Невзрачный, некрасивый. Дівка вже дохожала, тільки поганкувата і до роботи лінива. О. 1862. VII. 39.
Рукодійня, -ні, ж. Рукодѣліе. Свитка, шуба під лисичим хутром — ото усе її рукодійня. Харьк. г.
Табачина, -ни, ж. = табака. Шейк. Ум. табачинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОПКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.