Ганьба, -би, ж. 1) Позоръ, безчестіе, стыдъ, поруганіе. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. 2) Порицаніе. Тим тільки ганьба йому, що иноді чарки вип'є. ганьбу дати кому. Выразить порицаріе. Я парубку ганьби не даю. Ні хвали, а ні ганьби я не сплітаю твоїй пустині.
Добива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, гл. 1) Добивать, добить. Не добити нам сього вола й обухом. 2) Домолачивать, домолотить хлѣбъ. 3) — ві́ку. Доживать, дожить. Так то я й добиваю свого молодого підкошеного віку.
Злодійкуватий, -а, -е. Вороватый.
Лляний, -а, -е. Льняной. Лляної кужелі прясти. Поший мені, мати, лляную сорочку.
Любасо́к, -ска́, м. Ум. отъ люба́с.
Нестаток, -тку и -тка, м.
1) Нужда, недостатокъ. Прийшов нестаток — випив остаток.
2) = нестатечний. Дала матка за нестатка, та й навіки-м пропала.
Остріха, -хи, ж. = острішок 1. Кішка скрізь по-під остріхою на горищі бігає.
Позалатувати, -тую, -єш, гл. Наложить заплаты.
Поплодити, -джу́, -диш, гл. Родить (во множествѣ).
Попоносити, -ношу, -сиш, гл. Поносить много. Попоносив по келійках води.
