Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опалини

Опалини, -лин, ж. мн. Шелуха, соръ, отдѣляющіеся отъ зерна, когда его палають. Вх. Зн. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАЛИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАЛИНИ"
Бажитися, -житься, гл. безл. Хотеться. Най ся тобі не бажить печеного рака. Ном. Най тобі ся того не бажить, чого ся дома не держить. Ном. № 2686.
Ведмедиха, -хи, ведмедиця, -ці, ж. Самка медвѣдя. «Дам, — каже ведмедиха, — тобі свого й покорму, дам ще ведмежого сина тобі на послугу, да тілько не губи мене з світу.» Рудч. Ск. І. 134.
Вилки, -лок, мн. Вилка. Шух. І. 291. Cм. виделка.
Гваджениця (= гладжениця), -ці ж. = терлиця. Вх. Лем. 403.
Католиків, -кова, -кове = католиків, Гаспедську католикову Явдоху б'ють. Кв.
Обиватель, -ля, м. Обыватель, гражданинъ.
Облестити Cм. облещувати.
Похотітися, -четься, гл. безл. Захотѣться.
Роздати, -ся. Cм. роздавати, -ся.
Уготовити Cм. уготовляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПАЛИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.