Вивівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивіяти, -вію, -єш, гл.
1) Вывѣвать, вывѣять.
2) Провѣвать, провѣять. (Пшеницю) помолотити, вивіяти.
Видихати, -хаю, -єш, сов. в. видихати, -хаю, -єш, одн. в. видихнути, -ну, -неш, гл. Выдыхать, выдохнуть. Видихнути воздух з себе. ви́дихати употребляется въ смыслѣ: оправиться послѣ болѣзни, побоевъ. Дав йому доброї кладі, — як то видихає.
Жни́ця, -ці, ж. = жнія. Ум. жни́чка.
Кихкати, -каю, -єш, гл. Смѣяться. І почали кихкати усі чотирі. І старі на печі, вовну скубучи, пихкають, а вона й не всміхнеться.
Ньокати, -каю, -єш, сов. в. ньо́кнути, -кну, -неш, гл. Понукать, понудить лошадь словомъ ньо. Ньокни на сіру, бо зовсім не везе.
Підгірній, -я, -є. Подгорный, находящійся, живущій у горы. Вийди, вийди, мила, з хати, ти, дівчино підгірняя.
Побабувати, -бу́ю, -єш, гл. Позаниматься акушерствомъ. Коли вдова побабувала, то їй вже не можна ійти заміж.
Причинка, -ки, ж. Ум. отъ причина.
Роздзяплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. роздзяпитися, -плюся, -пишся, гл. Раскрываться, раскрыться, разинуться.
Тестаментовий, -а, -е. Относящійся къ духовному завѣщанію.
