Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опал

Опал, -лу, м. 1) Отопленіе, топливо, дрова. Чуб. VII. 383. Там йому дають кімнату геть зовсім з опалом, з світлом. Уман. у. 2) Вспыльчивость, горячность. З Опалу. Сгоряча. Як загорілась хата, я вбіг та з опалу не знаю, за що хвататися. Міусск. окр. З опалу не. побачив, хто там був. Cм. з-опалу.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАЛ"
Баклаг, -га, м. и баклага, -ги, ж. = боклаг. Вас. 145. Бери баклаг і барилу. Чуб. V. 1094. Ум. баклажок, баклажка.
Віддалік нар. Поодаль. А лисиця оддалік стоїть. Рудч. Ск. І. 21.
Запну́ти, -ся. Cм. запина́ти, -ся.
Зарига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Начать отрыгивать. 2) Запачкать рвотой.
Казка, -ки, ж. Сказка. В пісні правда, а в казці брехня. посл. ум. ка́зочка. От вам казочка.
Катервак, -ка, м. = тетервак. Вх. Зн. 24.
Пазілки, па́золки, -ків, м. мн. Зола, выбрасываемая послѣ бученья. Мирг. у. Василева шати саме пазолки з хати виносила та й дивиться, де б той попіл викинути. Г. Барв. 382.
Семеєчка, -ки, семейка, -ки, ж. Ум. отъ сем'я.
Сідельце, -ця, с. Ум. отъ сідло.
Строка, -ки, ж. Рядъ? Встрѣчено въ выраженіяхъ: а) у строці. Комора на причілку, хати у строці. Ном. № 7754. б) к строці. Къ мѣсту. Постав чавун к строці, — чого він на дорозі стоїть. Конст. у. Є у нас і грунт, і хата, тільки не к строці стоїть: далеко од панського двору, аж на край хутора. Як би було ближче, то мій би чоловік (прикащик у пана) частіше таки ходив додому. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.