Безсильний, -а, -е. = безсилий. Дужий безсильного давить. вода безсильна. Сказочная вода, отнимающая силу у пьющаго ее. Як він з ким небудь б'ється, то сам п'є силну воду, а другому дає безсилну. камень безсильний играетъ ту же роль: если его лизнуть, сила пропадаетъ.
Бучний, -а, -е. Роскошный, великолѣпный, богатый; шумный. Бучне весілля справили. Бучні були свачини. бучний дощ. Дождь съ большимъ вѣтромъ, бурей. Ум. бучненький.
Жовти́ти, -тю́, -тиш́, гл. Желтить, окрашивать въ желтый цвѣтъ. Жовтять яйця на Великдень.
Надві́рній, -я, -є. 1) Надворный, находящійся на дворѣ. В надвірній хаті вона готувала печиво. надвірнє ді́ло, — робо́та — работа, производимая, въ дворѣ, въ огородѣ, въ полѣ. 2) Внѣшній, наружный. Сини царства будуть повикидані у темряву надвірню. Христя кинулась до надвірніх дверей. надвірнє ко́лесо. То колесо въ мельницѣ, на которое падаетъ вода. 3) Придворный, состоящій при дворѣ господина. Надвірне козацтво князя Острозького. Даремне на землі і під землею надвірня шляхта палія шукала. надві́рня корогва́. Надворная милиція. 4) — каба́н, свиня́. Неоткармливаемый кабанъ, неоткармливаемая свинья. Надвірніх і три водиться, та годованих нема.
Нестемки нар. = нестеменно.
Опатрати, -раю, -єш, гл. = обпатрати.
Рушлята, -лят, с. мн. Родъ дѣтской игры.
Слугиня, -ні, об. Слуга. Вельможная пані слуги загаждала, кожному слугині по золотому дала.
Стріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. стрінутися, стрітися, -нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Ой піду я не берегом — лугом: чи не стрінусь з своїм вірним другом.
Туркавчин, -на, -не. Свойственный, принадлежащій горленкѣ. Туркавчине гніздо.
