Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брякти

Бря́кти, -ну, -неш, гл. Разбухать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯКТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯКТИ"
Бидзькавка, -ки, ж. Насѣк. a) Oestrus, оводъ. Вх. Зн. 3. б) Hippobosca equina. Вх. Зн. 3.
Волячий, -а, -е. Бычачій. Воляча, голова. Харьк. у.
Ґарґа́ла, -ли, ж. 1) = Ґарґало. Вх. Лем. 407. 2) Кружка. Вх. Уг. 235.
Зака́йок, -йку, м. = закальок.
Невзавороті нар. Не по дорогѣ.
Перекласти Cм. перекладати.
Пообточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обточити, но во множествѣ.
Розголошати, -ша́ю, -єш, сов. в. розголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Разглашать, разгласить. Ном. № 13345.
Цвірінчати, -чу, -чиш, гл. = цвірінькати.
Щедрувати, -ру́ю, -єш, гл. Пѣть щедрівки. Збіраюсь колядувать, як вже й щедрувать пора. Ном. № 510.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯКТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.