Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брякти

Бря́кти, -ну, -неш, гл. Разбухать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯКТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯКТИ"
Безбач, нар. Без цѣли, какъ попало, въ безпорядкѣ, въ разбродъ.
Булеґа, -ґи, ж. Ув. отъ булка. Голова була голена, тілько оселедець спереду (його через те й прозвали булеґою, що в його голова була так як булка обголена). О. 1861. X. 33, 34.
Виштрикнути, -ну, -неш, гл. Выколоть. Вночі я боюсь ока де небудь виштрикнути. Мнж. 147.
Довга́ль, -ля́, м. 1) Высокій и худой человѣкъ. Черном. 2) Кузнецкій молотокъ съ острымъ и длиннымъ носомъ.
Зати́лок, -лку, м. Задняя стѣна въ домѣ.
Коцюрба, -би, ж. Черемуха, Prunus padus. Вх. Лем. 427.
Ригачка, -ки, ж. Рвота.
Роздичавіти, -вію, -єш, гл. Одичать. І не здоровкається дитина — роздичавіла. Черк. у.
Сліпувати, -пую, -єш, гл. Быть слѣпымъ. Грин. І. 178. Я розумом сліпую. К. Іов. 19.
Титаришин, -на, -не. Принадлежащій женѣ церковнаго старосты.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯКТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.