Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязкучий

Брязкучий, -а, -е. Бряцающій, звенящій. Левиц. Пов. 310.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКУЧИЙ"
Вишинк, -ку, м. Розничная продажа вина, распивочная продажа нитей. Взяти на вишинк. Ном. № 11789.
Горн, -на, м. см. Горен.
Крайнебо, -ба, с. Небосклонъ, горизонта. Схилившись на руку, дивлюся я в вечірнє крайнебо далеко й глибоко.
Купча, -чі, ж. = купля. Та я не хочу її й купчі, як вона понароблювала мені отам добра. Черк. у. Не навчить купча, а навчить продажа. Чуб. І. 298.
Надду́ристий, -а, -е. Вспыльчивый, горячій (о человѣкѣ). Вх. Зн. 39.
Паламарня, -ні, ж. Особое отдѣленіе, помѣщеніе для пономаря.
Потріщати, -щу́, -щи́ш, гл. Потрещать.
Почасти нар. Отчасти.
Розгайнувати, -ную, -єш, гл. Привести въ безпорядокъ. У нас у хаті розгайновано було, а тут батюшка з хрестом у хату. Водч. у.
Токарство, -ва, с. Токарное ремесло. Шух. 1. 34.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗКУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.