Заора́ти Cм. заорювати.
Затопля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. затопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Затоплять, затопить, потопить, утопить. Затоплю долю дрібними сльозами. Хвиля човен затопила. Чи його вода затопила? 2) Погружать, погрузить, вонзать, вонзить. Затопив йому ніж у серце. 3) — о́чі, по́гляд. Вперять, вперить, устремлять, устремить глаза, взоръ. В далеку даль затоплює зірниці. Ти затопиш очі в очі. 4) Бить, ударить. Підскочив до його та як затопить у вухо. Січовик справді хотів було затопить по гамалику. 5) Затоплять затопить (въ печи). Затопила сирими дровами. Затопила свою хату пізно. 6) Закабаливать, закабалить. Затопила свою голову. Ти мене, моя мати, за бурлаку затопила. Молодим не женила, в вічну службу затопила.
Осмалювати, -люю, -єш, сов. в. осмалити, -лю́, -лиш, гл. = обсмалювати, обсмалити. Заходились коло того кабана, осмалили його.
Підгірля, -ля, с. = підгорля.
Рахкати, -каю, -єш, гл. Квакать.
Скаженина, -ни, ж. Бѣшенство.
Спокаятися, -каюся, -єшся, гл. Закаяться. Я вже спокаявся пити горілку.
Футькало, -ла, с. Вспыльчивый человѣкъ. .
Хтокало, -ла, с. Спрашивающій: кто? «Хто?» — Хтокало.
Ціліндра, -ри, ж. Цилиндръ въ ружьѣ, на который надѣваютъ пистонъ.
