Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязкотіти

Брязкотіти, -чу, -тиш, гл. = брязчати. Ком. II. 53. А він собі як став грошима брязкотіти. Я брязкотів кайданами важкими. К. ХІІ. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКОТІТИ"
Бійно нар. = боязко. Шух. І. 81. Бійно було, бо я спізнав, шо то пекло. Гн. II. 72.
Відмотати Cм. відмотувати.
Забану́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Затосковать. Ней ю колька візьме, ней ся забанує. Гол. І. 337.
Огулити, -лю, -лиш, гл. Обмошенничать, надуть. Москаль козака як раз охулить, а москаля і чорт не одурить. Ном. № 846.
Пересувати, -ваю, -єш, сов. в. пересунути, -ну, -неш, гл. Передвигать, передвинуть.
Порібля, -лі, ж. = поребрина. Хотин. у.
Ростепірчити Cм. ростепірчувати.
Сторіки, -рік, ж. Сотни рѣкъ. І потече сторіками кров у сине море. Шевч.
Треш! меж. Крикъ на овецъ. Мир. ХРВ. 39.
Улежатися Cм. улежуватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.