Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязкотіти

Брязкотіти, -чу, -тиш, гл. = брязчати. Ком. II. 53. А він собі як став грошима брязкотіти. Я брязкотів кайданами важкими. К. ХІІ. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКОТІТИ"
Бачити, -чу, -чиш, гл. 1) Видѣть. За дрібними слізоньками світонька не бачу. Метл. 21. бач! Вишь, вотъ. Бач, який добрий! Ми всі, як бач, народ хрещений. Котл. Ен. І. 16. 2) Думать, полагать. Угор.
Біловус, -са, м. 1) Человѣкъ съ русыми усами. Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе? Федьк. І. 25. 2) Человѣкъ съ сѣдыми усами.
Гуся́чка, -ки, ж. 1) Гусиный пометь. Вх. Лем. 406. 2) Раст. Potentilla anserina. Вх. Лем. 406.
Дубле́нець, -нця, м. Выдѣланная дубленая кожа. Вх. Уг. 237.
Запо́ла, -ли, ж. Подолъ женской рубахи. Дід і вкинув їй у заполу жменю жару... Баба одійшла трошки... а дай по дивлюсь, що воно тут за жар в пелені. Коли подивилась, аж воно повна жменя грошей. ХС. IV. 23.
Кацалап, -па, м. Презрительное отъ кацап. Грубый великоруссъ, великорусскій мужикъ. Св. Л. 249.
Насподі нар. Внизу, подъ низомъ, на днѣ.
Показчик, -ка, м. Указатель. Ном. Од. вид. II. Показчик до приказок. Ном.
Пропрасувати, -су́ю, -єш, гл. Прогладить. Усісінький день пропрасувала.
Труслин, -ну, м. Раст. Centaurea Scabiosa L. Анн. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.