Белеґа, -ґи, ж. Экскрементъ коровы. Также во мн. ч. белеґи.
Вихолонути Cм. вихолоняти.
Загиба́ння, -ня, с. Погибаніе.
Зателе́пати, -паю, -єш, гл. = заталапапати.
Кімната, -ти, ж. Въ малорусскихъ хатѣ, домѣ — небольшая комнатка, отгороженная въ большой общей комнатѣ; служить обыкновенно спальней. У вдовиці дві світлиці, а третя кімната. Поставлю хату і кімнату. Піду я до кімнати постіль білу слати. V. Мати собі стрівожилась, устала з-за стола і одвела її в кімнату. Ум. кімнатка, кімнаточка. Він любив свою світличку з кімнаткою. Сам Сухобрус жив в сусідній кімнатці.
Очко, -ка, с. 1) Ум. отъ око. Там то очка як терночок. 2) Отверстіе въ ульѣ для пролета пчелъ. Не стромляй палічки в очко, бо пчола вкусить. 3) Петля въ сѣти и вообще въ вязаньи. 4) Часть начиння. (Cм.). 5) Значекъ на картѣ. 6) Квадратъ на шахматной доскѣ. 7) Камешекъ въ перстнѣ. Ой дав мені Іван перстінь із трьома очками. 8) — волове, риб'яче. Птица Sylvia nisoria. 9) мн. очки. Растеніе: Пастушья сумка, Capsella bursa pastoris. 10). о́чка жабині. Растеніе: Myosotis intermedia. Cм. вічко. 11) очко́ волове. Раст. Inula salicina.
Па́лі́нка, -ки, ж. = паленка. Руки, ноги гріти, палінки ся напити. Ум. паліночка.
Погуляння, -ня, с.
1) Гуляніе, хожденіе куда либо въ свободное время. У неділю одпрохалась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу.
2) Охота; война. Як поїхав королевич на погуляннє, та покинув Марусеньку на горюваннє. Як приїхав Василь з погуляння: пані-матко, де моя Галя? А Мазепенко... зібрав свою ватту, — гайда в степ! да й забушував. Гей, каже, царю, давай на погуляннє! Петро жахнувся: знав, що ніякою силою не одоліє.
3) Пирушка, гульба. Узяв вісім п'ятаків на погуляння. Ум. погуля́ннячко. З погуляннячка йду, я нікого не боюся.
Різачка, -ки, ж.
1) Рѣзь въ животѣ. Щоб тебе різачка попорізала.
2) Кровавый поносъ.
Цензор, -ра, м. Цензоръ. У другій же половині того ж самого оповідання цензор звелів редакторові печатати вже баринь, изба і т. д. і не дозволив чумакам співати про волю, вози, про ярма і занози.