Боронити, -ню́, -ниш, гл. 1) Оборонять, защищать; хранить В морі не втопила, од смерти боронила. Предки наші славні боронили волю. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти. 2) Запрещать. Оженися, сину, я не бороню, та не бери вдови, бо я не велю. Ой прошу вас, гості милі, не бороньте того. 3) Бороновать. Оре плугом, кіньми боронить.
Доба́вити Cм. Добавляти.
Долі́шній, -я, -є. Внизу лежащій, нижній. Cм. доліський.
Засма́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. засмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Обжигаться, обжечься. Іванова хата запалилася, Іванова голова засмалилася.
Капар, -ра, м.
1) Обѣднѣвшій, обпитавшій. В капар, на капар переходити. Приходить въ бѣдность, въ упадокъ.
2) — ру. Насосъ.
3) Снарядъ для забиванія свай.
Наве́рнений, -а, -е. 1) Обращенный, повороченный. 2) Наваленый. Прийшов, аж там змій камнем навернений. 3) Обращенный (въ вѣру). Баба також, як і вона, відьма, а дочка ше не навернена.
Прилатати Cм. прилатувати.
Удушити, -шу, -шиш, гл. Удушить. Щоб тебе вдушило та вдавило.
Усевладній, -я, -є. Всемогущій. Подай мені всевладню силу мови.
Цуценячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щенку.
