Бростя, -тя, с. соб. отъ брость.
Валок, -лка, м. 1) Ум. отъ вал. 2) Часть граблей, на которой укрѣплены зубья. 3) Брусъ бороны, въ который вставлены зубья. 4) Часть ткацкаго снаряда шпурів. 5) Часть друлівника. 6) Часть мотовила. 7) = вал 4. Ополудні гребли сіно і в волочки клали щільно. Ум. валочок. 8) = качалка 1. Тісто роскачують валком.
Жени́ти, -ню́, -ниш, гл. Женить. Женить би вас, щоб не брикали. Ой стара нене, чом не жениш мене? На що тебе, сину, молодим женити?
Зажи́нки, -ків м., мн. Начало жатвы.
Закорті́ти, -ти́ть, гл. безл. Сильно захотѣться. Аж труситься, так йому закортіло напиться тієї помсти. Закортіло чоловіка зайти у шинок.
Мо́рщина, -ни, ж. Морщина. Ум. мо́рщинка.
Перетовкти, -вчу, -че́ш, гл.
1) Перетолочь.
2) Перебить, переломать.
3) = перевалити 2.
Покучкурувати, -ру́ю, -єш, гл. Посмѣяться надъ кѣмъ. Покучкурують, покучкурують з його та й розійдуться.
Пообмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Оклеветать (многихъ).
Ставище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ прудъ.