Звіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть звѣремъ. Кротом же лазе португалець, звіркує шведин вовком там.
Нагляда́тель, -ля, м. Присмотрщикъ. Як я поїду, хай він буде наглядатель до моєї хати.
Облежати, -жу, -жиш, гл. Пролежать дольше чѣмъ слѣдуетъ. Як облежит лен, то насіня облетит.
Підкроювати, -кро́юю, -єш, сов. в. підкроїти, -крою́, -кроїш, гл. Подрѣзывать, подрѣзать (одежду). Молодиці підпоїли і жупана підкроїли.
Подержати, -жу, -жи́ш, гл.
1) Подержать. Щось я маю їй сказати, за рученьку подержати.
2) — до хреста. Крестить, воспринять отъ купели. Таки своїх байстрят з десяток у год подержить до хреста.
Трухлобокий, -а, -е. Со сгнившимъ бокомъ. Хата батьківська трухлобока лежить.
Тьохнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тьо́хкати. Серце тьохнуло і замерло.
Уволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. уволити, -лю, -лиш, гл. Исполнять, исполнить (желаніе). Вволив єси, чого ледачі допевнялись. К. Пс. 244. вволити во́лю. Исполнять желаніе. А циганочко да ворожечка, ой уволи мою волю: да причаруй ти да козаченька, що гуляє зі мною.
Хурія, -рії, ж.
1) Мятель. Ні в світі не поїду уночі, як хурія на дворі, бо трохи не наложили головою. На дворі хвижа та хурія.
2) Ругня и драка. Ну вже, діти, ховайте усе, бо батько іде, іще й барана веде, то певно якусь хурію підійме. От лиха година та нещаслива мені з ним: де нап'ється, а усе додому іде.
Шкопердати, -да́ю, -єш, гл. = шкопиртати.